Грошовий оборот як макроекономічне явище потрібно відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіта­лу, тобто на мікрорівні.

Грошовий оборот на мікрорівні:

─ є однією з функціональних форм капіталу, його складовою та елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. Якщо більша маса грошей, якою володіє даний індивідуальний власник, то він багатший, більші його можливості «заробити» прибуток чи дохід.

─ включають: власні кошти та кошти, мобілізовані на грошовому ринку (повертаються на грошовий ринок як плата за борги і як ресурси для кредитування).

Гроші в сукупному грошовому обороті (на макрорівні):

─ функціонують лише як гроші і не є функціональною формою капіталу. Тому їх масу в обороті не можна вважати частиною ба­гатства країни, тобто її зростання не збільшує сукупного капіта­лу суспільства подібно до Грошовий оборот як макроекономічне явище потрібно відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіта­лу, тобто на мікрорівні. капіталу окремого індивіда. Якби гро­шова маса, яка перебуває в обороті, раптово збільшилася вдвічі, тo загальний обсяг багатства країни не тільки не збільшився б, а міг би навіть зменшитися у зв'язку зі зростанням витрат на виготовлення додаткових грошей чи провокуванням інфляції їх випуском в оборот.

─ охоплюють: сукупні кошти мікрорівня, кошти грошового

ринку, додаткові емісії грошей.

Сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а є самостійним економічним явищем, безпосередньо пов'язаним із процесом суспільного відтворення в цілому.

Грошовий оборот ─ явище макроекономічного порядку.

Грошовий оборот обслу­говує всі стадії суспільного відтворення:

─ виробництво;

─ розподіл;

─ обмін Грошовий оборот як макроекономічне явище потрібно відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіта­лу, тобто на мікрорівні.;

─ споживання суспільного продукту;

─ перерозподіл національ­ного доходу.

Тому його ще називають сукупним грошовим оборотом.

Модель сукупного грошового обороту(рис. 3.1).

Рис.3.1 ─ Спрощена модель сукупного грошового обороту

Для спрощення побудови моделі грошового обороту згрупуємо всі його суб'єкти у чотири групи: фірми (підприємства та підприємці), сімейні господарства, уряд (державні структури), фі­нансові посередники.

Оскільки більшість відносин між економічними суб’єктами здійс­нюється через ринки, в моделі виділено чотири види ринків: ринок продуктів, на якому реалізують створений фірмами національний про­дукт; ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для забезпе­чення виробництва ресурси (робочу силу, земельні ділянки, будівлі тощо); грошовий ринок Грошовий оборот як макроекономічне явище потрібно відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіта­лу, тобто на мікрорівні., на якому реалізуються вільні грошові кошти; світовий ринок.

З метою спрощення схеми грошових потоків під час побудови мо­делі грошового обороту зроблено кілька умовних припущень, які не відповідають реальним умовам економіки:

1) в економічній системі панує приватна власність, тому всі вироб­ничі ресурси є власністю сімейних господарств, які продають їх через ринок ресурсів фірмам;

2) з тієї ж причини самі фірми перебувають у власності сімейних господарств і тому весь прибуток фірм надходить останнім у ви­гляді дивідендів як плата за ресурси;

3) у зв'язку з припущенням 2) уряд одержує всі податкові надхо­дження тільки від сімейних господарств, і в моделі врахована тільки їх Грошовий оборот як макроекономічне явище потрібно відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіта­лу, тобто на мікрорівні. чиста сума (чисті податки);



За економічним призначенням окремих грошових потоків сукупний грошовий оборотподіляється на три сектори: - грошовий обіг, який обслуговує створення, реалізацію, обмін і споживання матеріальних цінностей та послуг; - кредитний оборот, що обслуговує переміщення вартості між економічними суб'єктами на зворотних, еквівалентних та платних засадах; - фіскально-бюджетний оборот, який обслуговує розподільні відносини між економічними суб’єктами.

4) уряд має можливість усі свої витрати, що не покриваються над­ходженнями чистих податків, забезпечити за рахунок коштів, які можна позичити на внутрішньому грошовому ринку, тобто не вдаватися до емісійних кредитів центрального банку чи позик на світовому ринку;

5) у зв’язку з припущенням 2) усі Грошовий оборот як макроекономічне явище потрібно відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіта­лу, тобто на мікрорівні. свої інвестиційні потреби, пов’язані з розширенням виробництва фірми, задовольняють за рахунок мобілізації коштів на внутрішньому грошовому ринку;

6) у потоках, що відбивають рух заощаджень сімейних господарств, враховано чисті заощадження та кредити і не враховано потоки повернення позичок, вкладів та сплату процентів;

7) у потоках, що пов'язують внутрішній ринок зі світовим, відображено тільки платежі, що опосередковують чистий експорт або чистий імпорт.

У межах сукупного грошового обороту функціонують такі грошові потоки:

1 - купівля фірмами у сімейних господарств виробничих ресурсів (робочої сили, земельних ділянок, споруд, інших засобів вироб­ництва);

2 - сімейні господарства отримують гроші за продані ресурси ─ грошові доходи;

3,10 - витрати сімейних господарств на споживання (в країні Грошовий оборот як макроекономічне явище потрібно відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіта­лу, тобто на мікрорівні. та поза її межами);

4 - сплата податків державі;

5 - заощадження сімейних господарств, які надходять на грошовий ринок;

6 - позики фінансових ресурсів фірмами на грошовому ринку;

7 - витрати фірм для розширення виробництва (інвестиції);

8 - позичання урядом фінансових ресурсів на грошовому ринку;

9 - витрати уряду на закупівлю товарів на ринку продуктів;

12, 11 - виручка, яку отримують фірми від продажу виготовленої ними продукції (в країні та поза її межами);

13 - позички на світовому ринку;

14 - позички на світовий ринок;

15 - збільшення грошей на внутрішньому ринку (шляхом збільшен­ня кредитування центральним банком банківських установ);

16- вилучення надлишку грошових коштів шляхом скорочення кредитування (шляхом збільшення кредитування) центральним банком банківських установ.


documentbbozyvp.html
documentbbpagfx.html
documentbbpanqf.html
documentbbpavan.html
documentbbpbckv.html
Документ Грошовий оборот як макроекономічне явище потрібно відрізняти від обороту грошей у межах кругообороту окремого індивідуального капіта­лу, тобто на мікрорівні.